.
#BuchaMassacre
.
there are bodies
but no words no words none
only bodies lying around
what can those words do anyway
against brute force
against their hate
such that even wild beasts
are incapable of it
such that you don’t even know
to which kingdom to attribute these creatures
cause biology has no such categories
no dictionaries have any such words none no such words anywhere
I am a poet I should have had some of them but I have none none none of them and that’s all
poetry is dead they tortured her to death in Bucha
and threw her naked into to a sewer hole
wrapped her into a stolen carpet and left at the roadside
after a long rape naturally
that is why there are no words anymore
what are those words anyway
sand
filling your mouth
when you fall flat on your face
after being shot in the back of your head
.
#BuchaMassacre
є тіла
і немає слів немає слів немає
тільки тіла лежать
та і що ті слова
супроти грубої сили
супроти їхньої ненависті
таку що на неї
навіть дикі звірі не здатні
таку що не знаєш
до якого царства цих істот віднести
бо нема в біології таких категорій
нема в жодних словниках таких слів немає немає зовсім ніде тих слів
я поетка у мене їх мало би бути а немає немає їх немає і все
поезія померла її закатували в Бучі
й кинули в каналізаційний люк голою
загорнули в украдений килим і залишили при дорозі
і перед тим авжеж довго ґвалтували
тому й нема більше слів
та і що ті слова
пісок
що забивається до рота
коли падаєш ниць
після пострілу в потилицю
.
Urban Forest
a thread teared on a loom of trees
it is raining beads everywhere
shiny beads like the blackbird’s eyes
they fall and then get quiet
only an echo of a trill
floats where a bird fluttered
only leaves rustle
under the feet of a ranger’s ghost
that cut all the branches on a log
the lace of the birds’ songs
gets trapped in the undergrowth like in the jelly
the undergrowth is warm like feathers
that cover the nuthatch’s nest
a couple of nuthatches ignore the sirens
so does a couple of woodpigeons who go on building their nest
so they roar for some time far away
roar
and then stop
.
лісопарк
порвалася нитка на ткацькому верстаті дерев
сиплються сиплються навсібіч намистини блискучі як очі дрозда
сиплються й замовкають
тільки відлуння трелі
плине де пурхнула пташка
тільки шурхіт листя
під ногами привида лісника
що обрубав усе гілля з колоди
мереживо пташиного співу
застигає ніби в желе в підліску
підліску теплому наче пір’я
яким устелено повзикове дупельце
пара повзиків не звертає уваги на сирени
і пара припутнів теж не припиняє будувати гніздо
тож вони трохи виють собі вдалині
виють
а тоді замовкають
.
Ella Yevtushenko is a poet, translator, and musician from Kyiv. She is the finalist of the “MRP” and “Dictum” poetry contests, laureate of the “Smoloskyp” contest, and participant at literary festivals, Book Arsenal, Ї BookForum, Translatorium, etc. Her first poetry collection Lichtung was published in 2016. In 2020 she founded a solo electronic and poetic project, Thuyone. She is the Co-founder (with Bohdan-Oleh Horobchuk) of the SHCHOHLA art association, which has held more than 20 cultural events, and co-author of the Kulturtrigger YouTube channel.
