Fellow Poets
The poetry will live forever
I tell them into the walkie-talkie
on the frequency available only to us –
they just smile
here is Ihor
now he’s a squad leader
cleaning his assault rifle
with the muse’s feathers
he knows he’s just a fang in the jaw
of the hungry beast
here is another Ihor
he used to roll the grass snakes on wheels
but now he carries ice in his chest
and grenades in his assault vest
holding the beast’s jaw from the other side
and who cares now important
that they
didn’t use to get along
here is Dmytro
from whom even the war
couldn’t steal his poetry nerve
he shows pics of the broken flats
like bodies of hedgehogs
smacked by the tractors
here are another Dmytro and another Ihor with him
holding the line
stroking the rough rifle barrels
like guitar necks
keeping their careful ears
to the chest of the song
here are Serhii and Borys
they are old hands
in the wild literature,
now forced
to bite into the throat of the mad pack
drinking the enemy’s blood
now literally
here is Andrii
who had already forgotten he was a poet
but managed to hold his breath
against the grin of death
and came back among the living
here is Vasyl adjusting
the used bulletproof vest
here is Olia, her hands bleeding and blistered
wishing she could do more
here is Iulia stitching each day
with a yellow-and-blue needle
here is Liza, whose words
cauterize the wounds
here is Iurko
of whom
speak no evil
here are all the others
holding the line
at their places
the people
torn out from the context of war
who used only to write about death
and now forced to be
the thirsty fangs
into its foaming jaw
forced to note
into the dead phones
only the random wreckage of poems
realizing
that poetry
unlike us
will live forever.
.
друзі-поети
поезія житиме вічно
кажу їм по рації
на доступній лиш нам частоті
а вони посміхаються
ось Ігор
тепер командир взводу
чистить свій автомат
музячим пір’ям
розуміючи що він лише ікло в щелепі
голодного звіра
ось інший Ігор
що раніше катав вужів на колесах
а тепер носить кригу у грудях
і гранати в розгрузці
затискаючи щелепу з іншого боку
і хіба так важливо
що вони між собою
геть не ладнали
ось Дмитро
у якого навіть війна
не змогла відібрати нерву поезії
показує фото розбитих квартир
мов тіла їжаків
тракторами почавлених
а ось інший Дмитро а з ним ще один Ігор
тримають шеренгу
гладячи наче шиї гітар
грубі сурла стволів
прикладаючи сторожко вухо
до грудей пісні
ось Сергій і Борис
не одного собаку вже з’їли
у вовчій літературі
але змушені зараз
гризти горло скаженому кодлу
запиваючи кров’ю ворожою
тепер уже в сенсі прямому
ось Андрій
який сам вже забув що поет
але зміг затримати подих
перед оскалом смерті
й до живих повернувся
ось Василь припасовує
затертий бронежилет
ось Оля стирає руки до крові
шкодуючи що так її мало
ось Юля кожен день зашиває
жовто-блакитною голкою
ось Ліза слова якої
аж припікають рани
ось Юрко
про якого або добре
або нічого
ось усі інші
тримають стрій
на своїх місцях
люди
виравані із контексту війни
які звикли тільки писати про смерть
а тепер змушені бути
спраглими іклами
в її запіненій пащі
змушені занотововувати
у розряджені телефони
лиш випадкові уламки віршів
усвідомлюючи
що поезія
на відміну від нас
житиме вічно
.
Fingers
This wound of a river flows and flows
under the bridges – the ungainly fan of fingers
You say – oh Lord! – lend me a hand of yours,
however, this didn’t help
You say – find some force – but there is none.
I exhausted it, frazzled it, flayed it with an old barb
I was instead of you – can anything be done
to make it less sharp
thus it aches – bringing a scant drop of tear
suppressed by malice licked by hatred
if it’s not you, may at least fiends and devils here
be useful
You know – there will be blood for all – for us
the waters will part like stitches under the tourniquet,
destroy ’em all – whoever had this chance
among our forebears
You say again – oh God! – if you want to test us
why take so much – hundreds and liters
only shells of words – the river became restless
it will ache later
fingers on temples – blacked – as if the battle died down
like the world cracked and gave birth to the poetry
no glory to you – to God – to those among
us, who are trustworthy in this apogee
so it flows – every inflow is ours
you couldn’t do it – we’ll endure it by our gains
hallowed be
thy name
no more
Amen
.
пальці
так і тече ця рана річки – так і тече
попід мости – пальців незграбне віяло
кажеш же – боже – чи хоч підстав плече
та не подіяло
кажеш – знайди ж – сили в мені катма
вичерпав вимотав здер об стару колючку
був замість тебе – то чи хіба ж нема
чогось менш болючого
так і ятрить вона – скупо на пів сльози
злістю придушена ненавистю облизана
якщо не ти – хай хоч чорти й біси
будуть корисними
знаєш же – крові стане на всіх – для нас
води розійдуться швами під турнікетом
знищити всіх – хто ж мав такий ще шанс
із наших предків
та знов говориш – боже – хіба аж так
брати з нас пробу – тисячами і літрами
лиш гільзи слів – річка згубила такт
потім болітиме
пальці на скронях – чорні – мов бій затих
мов тріснув світ і розродився віршем
не тобі слава – боже – своїм – до них
довіри більше
так і тече – кожна з приток – своя
ти не зумів – стерпимо – стало б вмінь
та не святиться
більше
ім’я
твоє
амінь
___
Serhii Rubnikovych is a poet and translator from the Kirovohrad region. He is the author of the poetry collection “The Clots” (2021). He is the winner of the “Haivoronnia 2020” International poetry contest and the finalist participant at several other literary competitions and festivals. He was involved as a translator in the publication of the Belarusian poetry anthology “BUM-BAM-LIT.” Email – s0bakapes@ukr.net
Ella Yevtushenko is a poet, translator, and musician from Kyiv. She is the finalist of the “MRP” and “Dictum” poetry contests, laureate of the “Smoloskyp” contest, and participant at literary festivals, Book Arsenal, Ї BookForum, Translatorium, etc. Her first poetry collection Lichtung was published in 2016. In 2020 she founded a solo electronic and poetic project, Thuyone. She is the Co-founder (with Bohdan-Oleh Horobchuk) of the SHCHOHLA art association, which has held more than 20 cultural events, and co-author of the Kulturtrigger YouTube channel.
Artemii Kalinin is a poet and translator from the Poltava region. He participates in literary festivals, Book Arsenal, BookForum, etc.
