A poems by Matvii Smirnov, translated from Ukrainian by Matvii Smirnov
Free Verses
(Translating Ukrainian Soldier Poets)
They will be old and wise when they are back from the war.
Where they had gone was no place for a fine metaphor,
Rifle is not the tool for tuning a lyre,
Hence these free verses, broken, with burns from fire,
Hence all these lines—unrhymed, shooting point blank,
How should one read them, or like them, or even dislike, or rank?
Letters in verses are bullets in a gun round,
Berries of dry viburnum, blood on the ground,
Honest and black like seeds in a sunflower head,
Fluttering like a salmon caught in the net,
They tap like a pouch of ashes right in the chest,
God, I have read enough, now give me some rest!
Can I please close my eyes, or just look away,
Switch to somebody else, perhaps Hemingway?
Give me some flipping Byron, give me Saul Bellow!
Or maybe that other fella —Henry Longfellow!
Thesis and antithesis, stones from the skies,
Oh, these Cyrillic letters, the cutting knives,
Piercing my throat, reaching my guts and heart,
Give me a break! It’s painful, it’s simply hard.
But no, I must carry on, I must persevere,
I’m far away I know but I need to be here,
Clenching my teeth, reading it line by line,
Bleeding all over the page. Being alive.
Верлібри
(Перекладаючи українських поетів-військових)
А ті, котрі повернуться будуть мудрими і старими.
Там, де вони були, не випадало шукати рими.
Зброя—не найзручніший ключ для настройки ліри,
Звідси оті роздерті, мов на шматки, верлібри,
Звідси оті рядки, короткі, неначе постріл,
Без ілюстрацій, лайків, коментарів, репостів,
Букви стають віршами—без натяків і алюзій,
Деревом—ой у лузі, кров’ю у лісосмузі,
Зібраним у кишеню соняховим насінням,
Рвуться, мов у повітрі риба на волосіні,
Б’ються попелом в груди, дивляться просто в очі.
Все—я уже не можу! Я більше уже не хочу!
Можна я це закрию? Mожна я відпочину?
Дайте мені Сосюру, дайте мені Тичину,
Он же ціла полиця класиків і не тільки—
Де там подівся Рильський? Де Райнер Марія Рільке?
Дощ і каміння з неба, теза і антитеза,
Ці кириличні букви ріжуть неначе леза,
Цілять кудись у горло, колють і крають душу,
Все! Я уже не можу, та відчуваю—мушу.
Мушу читати далі, фокусувати погляд,
Як би не був далеко—бути водночас поряд,
Міцно зціпивши зуби, очі в сторінку вперти,
Читати, стікати кровю, а значить—іще не вмерти.
Poem and translation from Sunflowers Rising (Poems for Peace Anthology), Independently published, 2025
Matvii Smirnov, born in Lviv, Ukraine, in 1974 is a Ukrainian poet living in the United Kingdom. He is also known for his work as a translator of contemporary Ukrainian poetry. His Ukrainian poetry and English translations have been featured in various Ukrainian and international literary magazines and anthologies.
